Ситуація в Криму

Шановні покупці, друзі, українці.

Сьогодні всі говорять про Крим. Про це і справді не можна мовчати. Але не тільки Крим зараз больова точка України. Такої загрози, яка нависла над усією країною, не було 22 роки. Якщо хто вважає, що Росія, а вірніше, Путін і його команда, бореться за Крим, ви помиляєтеся. Насправді Крим Путіну зовсім не потрібен разом з Севастополем, знаменитим містом російських моряків, і тим більше російськими, які там живуть.

Йому потрібна вся Україна. Чи не Південь разом з Чорним морем, і вже точно не Схід з його шахтами (у Путіна своїх шахт вистачає, до того ж російські шахти краще, залягання вугілля вище), а вся Україна в складі Росії. Навіщо? Тут кілька причин.

Особистих імперських амбіцій Путіна щодо відродження Союзу, ніхто не скидає з рахунків, без них не було б самого Путіна, як політика. Геополітичні плани Росії теж відіграють важливу роль в питанні, і це розуміють всі. Недарма країни колишнього Варшавського договору так активно підтримують Україну, а Польща, Чехія і Балтійська група особливо завзято виступають проти дій небезпечного північного сусіда. Це дуже нагадує їм про зовсім недавніх історичних подіях. Над причиною введення військ під приводом захисту російських в Криму світ навіть не сміється. Світ жахнувся, бо цієї ж причиною виправдовував окупацію Європи Гітлер, якого Путін зараз ой як сильно нагадує. Росія зі своїм ядерною зброєю знову показує драконові зуби всьому світу, вона небезпечна, як ніколи.

Багато хто говорить, а чому захоплення України відбувається саме зараз? Тому що зараз народ України продемонстрував своє бажання жити по-іншому. Ми не захотіли залишатися в корупційній країні. Задумайтесь над тим, як спалахнула революція, з чого почався Майдан. Всі заклики різних опозиціонерів не знаходили в народі стоїть відгуку. Майдан зібрався тільки тоді, коли нам усім оголосили, що Європи не буде, що нам дорога в Митний союз. Тоді люди обурилися, розуміючи, що корупційна петля на шиї затягується ще тугіше. Але це було ще не протест. Справжнє протистояння старого світу з новим почалося, коли з 30 листопада почали бити, викрадати, калічити, кидати до в'язниць неугодних. Тоді стало зрозуміло, що ось це і є, справжнє, звіряче обличчя цієї влади. З усіма, хто проти режиму, будуть розправлятися саме так. Після 30 листопада люди вийшли не за Європу, а на боротьбу з самим режимом. І коли 18 і 20 лютого стояли на смерть, то всьому світу, і, звичайно ж Путіну, стало зрозуміло, що Україна вже не та. Гасло «Україна - не Росія» настільки втілився в життя, що Путіну нічого не залишалося, як придушити Україну військовою агресією. Україна потрібна Кремлю з корупційними схемами по газу, з вічним договором з розміщення Чорноморського Флоту в Криму, і зі слабкою економікою, тобто, з такими товарами, які ніколи не зможуть конкурувати з російськими. {3 }

Ще одна причина війни в Україні - це злодійство власне. Що б там не говорили російські державні діячі, причина будь-якої війни криється у внутрішніх економічних проблемах. Російський же патріотизм, що проголошується з високих трибун, завжди пахне елементарним казнокрадством. «Коли в Росії починають говорити про патріотизм, знай: десь щось вкрали». Знаєте, чиї слова? Салтикова-Щедріна, сказані років так 160 тому. Адже він не просто письменником був, а ще й віце-губернатором. За 160 років нічого не змінилося. Про те, що казнокрадство в Росії досягло апогею, красномовно свідчила горезвісна Олімпіада в Сочі. При такому жалюгідному економічному стані найкраще розв'язати війну, але яку спишеться все. Війна заодно погасить внутрішні хвилювання, переключивши увагу народу з гаманців на бандерівців і ідею об'єднання всіх народів у велику Росію. А

інакше Путіну ніяк. Як тільки він дозволить Україні піти остаточно, і через час вона стане жити хоча б так, як зараз Польща, йому кінець. Русский Майдан неминучий, «З іскри займеться полум'я».

Ще одна причина війни - Чорноморський Флот, на місці якого розміститися база НАТО. Зрозуміло, ніхто воювати з Росією не збирається. Просто шантажувати Європу своєю газовою трубою їй буде не так зручно, як раніше. Адже газ можна купувати і за межами Росії ... чи не так? Та й енергетичні альтернативи, які досить серйозно стримуються ніким іншим, як Росією, будуть розвиватися значно швидше.

Це, по всій видимості, причини. Трохи про перспективи. Про світле майбутнє можна буде говорити після того, як по нашій землі не будуть ходити солдати армії загарбника. Зараз про те, що буде з Кримом в тому випадку, якщо Росії вдасться приєднати його до себе або, як мінімум, відірвати від України.

Щоб зрозуміти, як будуть жити росіяни на цій території, варто подивитися на віддалені від Москви і Петербурга регіони, але це в кращому випадку. У гіршому, це буде варіант Чечні або Абхазії. Не думаю, що комусь цього хочеться. Войовничі представники «Русского Блока», «Русского единства» і «Русского мира» розгулюють зараз по всьому Півдню і Сходу України з російськими прапорами, добре оплачуються. Організатори цих груп воюють за долари, причому за сотні тисяч доларів. Що відстоює уряд Криму на чолі з самопроголошеним головою Аксьоновим, у якого, до речі, багата особиста кримінальна біографія, теж зрозуміло. Повертати незаконно приватизовані землі на узбережжі ПБК і сідати в тюрму їм якось не з руки. А то, як будуть тут жити люди, повірте, їм наплювати. Вони бандити, які налаштовані на одне: збирати данину. А для цього їм потрібна влада. Кримчани, донецькі, харків'яни, невже хтось ще вірить в те, що при Путіні буде краще, ніж при Януковичі? Буде тільки гірше. Ратують за Росію, запитайте себе самі, що у вас особисто зміниться після приєднання і що це дасть вашим дітям? Цей простий питання дуже сильно протвережує.

Зараз кожен з нас повинен зробити свій власний вибір, в якій країні він хоче жити. Той вибір, про який не соромно буде перед своїми дітьми і внуками. Вибір, який буде говорити про честь і совісті і про звичайну людську гідність.

І наостанок. Кожен, російська повинна розуміти, якщо не дай бог, почнуться бойові дії, то вже ніколи росіяни не зможуть ступивши на українську землю, відчувати себе в безпеці. Тому що в ту мить, коли російський солдат вистрілить в українця, він назавжди вб'є братські відносини України і Росії. Братовбивцю пробачити неможливо. Зараз в Україні немає мовного і національного питання, але кров і смерть легко зможуть породити його. Чи не сійте ненависть. Підіть з нашої землі зі зброєю і приїжджайте влітку в Крим відпочивати. Ми всі чекаємо вас з туристичними валізами, а зі зброєю йдіть додому.

Миру всім і добра.