Пройшов майже рік після Революції Гідності. І сьогодні ми все частіше задаємо собі питання, чого ми досягли за цей рік, і як жити далі?
На Майдані ми намагалися довести всьому світу, і, в першу чергу, самим собі, що ми, українці, гідні кращого життя, що ми - патріоти своєї країни. Що ж в результаті?
З результатів:
Влада
Влада ми так і не поміняли. Просто ціною своєї крові і життів уже тисяч людей ми допомогли одному олігархічному клану зайняти місце іншого. Ось вже, воістину, задумують революції романтики, здійснюють їх безумці, а користуються здобутками - покидьки. Привіт, граблі, це знову ми, українці.
Прихопивши мільярди доларів, з України втік президент-злодій і прем'єр-злодій. Ми поставили нових Президента та прем'єра. На перший погляд, вони зовсім інші: високоосвічені, вільно говорять по-англійськи, прекрасно розбираються в політиці, економіці, енергетиці, банківській сфері. Їх приємно послухати, кажуть вони красиво і правильно, але ... їх справи абсолютно не надають оптимізму. Скільки було обіцянок перед виборами Президента! Що виконано? Рівним рахунком нічого. Крим вже фактично визнаний російським, ситуація на Донбасі з кожним днем змінюється від поганої до гіршої, люди гинуть, а Путін того й гляди, скоро вже пів-України відрубає, про люстрацію і реформах тільки говорять, а люстріруют чомусь не вища ланка, а нижче ...
турбуватися нема сьогоднішні труднощі, а то, що правильних кроків немає, а замість них є стрімкий рух в прірву. Але інакше адже і бути не може, адже новий Президент і новий прем'єр - яскраві представники старої гвардії, повністю зав'язані з олігархічними кланами. Це люди тієї, старої системи, і чекати, що вони цю систему зламають - тішити себе марними надіями.
Тому не дочекаємося ми, щоб пан Коломойський повернув викрадену нафту або хоча б сплатив з неї податки. Президент і прем'єр тільки обіцяють вплинути на магната, але майже за рік жодного конкретного кроку так і не зроблено. Порошенко наобіцяв народу, що Коломойський заплатить податки, але далі обіцянок справа не пішла. Що тут скажеш, ворон ворону око не виклює. Сам Президент теж вийшов в бізнесмени з прихватизаторів періоду лихих 90-х. Недавнє голосування, яке стосувалося «Укрнафти» пам'ятаєте? «Народний фронт» просто не проголосував за закон, який бив по інтересам Коломойського, і закон провалився. На сьогоднішній день жодного антиолігархічного закону не прийнято. Та й хто його прийме? Старі депутати не хочуть, нові - не можуть.
Рада восьмого скликання нагадує набрід блатних і зграю жебраків. Такої кількості непрофесійних людей в парламенті не було з 1917 року. В СРСР в Раді були професори, провідні діячі науки і культури. У попередній Раді - бізнесмени. У нову Раду під гаслом «наведемо в парламент нові обличчя» туди провели тих, ким керувати елементарно по тій простій причині, що вони нічогісінько не тямлять ні в політиці, ні в економіці, ні в законодавчій діяльності. Від більшості нових депутатів рівним рахунком нічого не залежить ніде. Це маріонетки, яких ми з вами годуємо. Герої Майдану, журналісти, комбати, юні псевдоволонтёркі - це люди, які будуть робити те, що потрібно ляльководам. Але найголовніше, і, що найбільше лякає, ці нові обличчя вже сьогодні будують свою, так несподівано звалилися на них політичну кар'єру, на обмані. Зверніть увагу на декларації нових обранців народу, там же копійки вказані, прожитковий мінімум. А самі нові депутати роз'їжджають на дорогих автомобілях і живуть розкошуючи в центрі Києва. І серед них ті, хто бив себе в груди, називаючи чесними журналістами, борцями за правду. Куди ж поділася любов до правди після отримання депутатського мандата? Про скорочення витрат на утримання депутатів теж говорили дуже красиво. Але, по-моєму, депутати абсолютно не відчувають труднощів в країні. Та й як же їх відчуєш, якщо тільки на проживання в Києві щомісяця з державної скарбниці видається по 15 тисяч гривень? На широку ногу живуть народні обранці.
Але що тут поробиш, якщо Президент, який повинен бути прикладом у дотриманні законів, порушує їх. Як працювали на нього кондитерські фабрики і телеканал, так і працюють. А якщо Президенту на закони наплювати, то, зрозуміло, депутатам і поготів.
До речі, цікаво, як це так виходить, що в боротьбі з МАФами в столиці, виграють магазинчики Roshen, які ростуть, як гриби після дощу ... Я - затятий противник шаурми на вулиці і рядів металевих будок, спотворюють місто, але де ж справедливість? Якщо змінюється підхід до МАФів, то до всіх, а не тільки до тих, хто не дав хабар і не від влади. Нехай буде нова концепція МАФів в Києві. Але для цього потрібно повністю переглянути всі МАФи, і, якщо потрібно, то і знести все. А чи потрібні МАФи, це повинні вирішувати мешканці мікрорайонів, а не тимчасові царі, які диктують підприємцям ціну відкупу від знесення їхніх павільйонів.
Курс валют
Ми всі прив'язані до курсу валют, так як наша країна, на жаль, імпорт-орієнтована. За 23 роки в Україні повністю знищили промисловість, добивають сільське господарство. Як проста людина може орієнтуватися на гривню, якщо більшість товарів, які йому необхідні - імпортні? Чи тільки в економіці причина високого курсу? На жаль немає. Кому вигідно? Хто наживається? Той, хто продає за долари, а купує (роботи і продукцію за гривні) і той, хто, нечесно граючи на різниці курсу, заробляє мільйони. Така ситуація вигідна експортерам: зернотрейдерам, підприємствам, які видобувають корисні копалини і успішно реалізують їх за кордон, і, звичайно ж, банкам. Тобто, тих же олігархів і їх найближчого оточення.
Війна з Росією
Ми воюємо з Росією і в той же час з нею торгуємо ... І при цьому набираємося нахабства вимагати у всього світу накласти на Росію санкції. Було б смішно, якби не так сумно, але фабрики Roshen продовжують успішно працювати в Росії і цукерки Roshen, випущені на Липецькому заводі, безперешкодно переправляються в Україну. А куди годиться ця абсолютно темна історія з купівлею вугілля не те в Африці, не те в Росії, не те у Саші Януковича? До речі, так до сих пір Міненерго не дало чіткої відповіді на питання: «Звідки вугіллячко до нас за завищеними цінами прибув?». А як зрозуміти, що український завод виробляє деталі для російської військової техніки, відправляє їх до Росії, а потім ці ж військові машини воюють проти нас в Донецьку?
Куди зараз проходить мобілізація, якщо війна Росії не оголошена? Саме формулювання «мобілізація в зону АТО» безглузда за своєю суттю. Мобілізація може проводитися тільки на фронт, тоді мобілізовані отримують статус учасників бойових дій, а їх сім'ї - допомогу від держави в разі загибелі годувальника. Мобілізація в зону АТО юридично неправильна, відповідно, домогтися якоїсь соціального захисту мобілізованим і їх сім'ям буде дуже складно.
Реформи
Реформи, люстрація ... Так багато про це говорили, і ось ... почали проводити. З кого почали? Смішно сказати, з даішників ... з простих даішників ... Питається, що це дасть? Риба псується з голови. Люстрація має розпочатися з верхів. З міністерств, Верховного і Конституційного судів, з Генпрокуратури, з податкової, з СБУ, верхніх міліцейських чинів. А звільнити сержанта Петренка, який паличкою на дорозі махає, і поставити замість нього махати паличкою сержантку Петрусенко - це не люстрація і не реформи. Потрібно закрити лазівки, через які крадуть і дають хабарі, а дати можливість чесно працювати і заробляти. Все злодійські лазівки - зверху. Ось коли вони будуть закриті, тоді в країні війна закінчиться, економіка оживе, гривня зміцніє і життя зміниться на краще.
Що з цими результатами робити, якщо Вам не байдуже, якщо Ви - патріот
Що нам робити з такими плачевними результатами? Третій Майдан? Він накриє нас же, адже хаос в Україні на руку тільки Путіну. Один з виходів - це діяти кожен на своєму місці, до кінця залишаючись патріотом своєї країни. Патріот - це не той, у кого мама і тато за національністю українці. Це той, хто, живучи в Україні, поважає її народ, і робить хоч щось посильну, щоб в країні жилося краще. Патріоти не піаряться на кожній копійці, перерахованої на АТО, не дають і не беруть хабарів, не крадуть з казни, завжди ходять на вибори, а перед цим добре думають, за кого голосувати. А ще патріоти не дозволяють будь-якій владі сісти собі на голову.
Пам'ятайте патріотичні економічні бойкоти регіоналам? Так чому б не нагадати їх нашому президенту? Roshen працює в Росії, яка анексувала наш Крим і окупувала наш Донбас. І те, що Roshen продовжує там працювати, будучи українською компанією, та ще й власністю нашого Президента - просто обурливо. Але раз Президент в цьому не бачить нічого поганого, значить, патріоти повинні показати йому, що продукції Roshen в Україні не місце. Roshen досі не проданий, значить ми не будемо своїми покупками збагачувати Президента, який не виконує наші закони. І це зробити треба, адже поки ми не навчимося поважати себе, нас ніхто не поважатиме, ні своя влада, ні союзники, ні, тим більше, вороги.
Щоб додати відгук, Вам необхідно авторизуватись на сайті
Коментарів поки немає...